Всеукраїнське об’єднання «Свобода» (попередня назва – Соціал-Національна партія України) виникло в результаті об’єднання активістів націоналістичних громадських організацій: «Варта Руху», Студентське Братство, ОУМ “Спадщина”, Українські ветерани Афганістану. За ідеологічну основу партії взято працю провідника Організації українських націоналістів Ярослава Стецька “Дві революції”.

Наша основна ідея – побудова могутньої Української держави на засадах соціальної та національної справедливості, яка посяде гідне місце серед провідних країн світу. Влада для нас – не самоціль, а лише інструмент для реалізації національної ідеї.

На сьогодні понад 20 тисяч українців є членами ВО “Свобода”, а партійні організації діють на всій території України. Закордонні осередки прихильників “Свободи” організовано діють у США, Канаді, Португалії, Іспанії, Чехії, Німеччині, Австрії, Італії, Великій Британії та інших країнах.

На парламентських виборах 2012 року “Свобода” отримала 10,44% голосів виборців, попри чисельні фальсифікації, що стало однією з найбільших несподіванок виборів.

Уже в грудні після складання присяги народних депутатів у Верховній Раді було утворено першу в історії України націоналістичну фракцію в кількості 37-ми депутатів. Невдовзі парламент обрав заступника Олега Тягнибока із загальних питань Руслана Кошулинського віце-спікером Ради.

20 лютого 2014 року Кошулинський, єдиний на той час легітимний представник влади в країні, з власної ініціативи зібрав народних депутатів на засідання Верховної Ради, щоб припинити кровопролиття. Того дня на його пропозицію депутати проголосували за усунення Януковича від влади та повернення «Беркуту» на місця дислокації. Рішення, прийняті на тому засіданні ВРУ, стали для світової спільноти підставою визнати зміну влади в Україні легітимною. 20-21 лютого 2014 року Руслан Кошулинський одноосібно керував Україною. Очолював тимчасову спеціальну комісію з підготовки проекту закону про розвиток і застосування мов в Україні (з 4 березня 2014 року).

Після втечі Януковича з країни влада перейшла до коаліційного уряду, в якому свободівці отримали представництво.

Від початку Революції гідності й досі свободівці перебувають в авангарді боротьби за Україну. На Майдані постійно перебувало від 2 до 5 тисяч партійців. Під час кривавого розстрілу снайперами 18-20 лютого було поранено 123-х «свободівців». Із грудня 2013-го до березня 2014 року відійшли у вічність 19 лицарів – це і юнаки із палкими серцями, і досвідчені чоловіки, люди, яких поважає вся країна. Це воїни, які вкладали свою душу, свій час аби змінити країну, щоб викорінити антиукраїнську систему, дати змогу зростати соціально і національно справедливій Великій Україні.

Відразу по революції – війна. І знову свободівці вирушили на фронт у перших лавах. Наші хлопці пішли у військкомати вже 2 березня. Близько тисячі свободівців постійно на фронті.

Із початку військових дій на сході України загинуло 34 наших побратими та 12 померли внаслідок поранень та хвороб, які отримали на фронті.

“Свобода” бере активну участь у забезпеченні армії та добровольчих з’єднань амуніцією, запасами та продовольством. При обласних організаціях створено комітети гуманітарного забезпечення, які координують зусилля зі збору коштів та ресурсів для війська.

До кінця 2014 року свободівці забезпечили Збройні Сили України необхідним спорядженням та їжею на суму близько 50 млн. гривень. Також фракції націоналістів у місцевих радах ініціювали створення регіональних програм для додаткового фінансування військових з’єднань та батальйонів територіальної оборони обсягом у 14 млн. гривень.

Після Революції гідності, Олександр Сич отримав посаду віце-прем’єрміністра з гуманітарних питань, Ігор Швайка став міністром аграрної політики та продовольства, Андрій Мохник – міністром екології та природних ресурсів, Ігор Тенюх очолив Міністерство оборони. Сергія Рудика призначено головою Державного агентства земельних ресурсів, а Валерій Черняков очолив Державне агентство лісових ресурсів.

Також, шестеро свободівців стали головами державних обласних адміністрацій. Сидір Кізін очолив Житомирську ОДА, Олег Сиротюк – Тернопільську, Олександр Петік – Кіровоградську, Віктор Бугачук – Полтавську, Ірина Сех – Львівську, а Сергій Рибачок – Рівненську.